definition
| - Ocene in vrednostne sodbe, temelječe na kakovosti človekovih zaznavnih izkustev (s pomočjo vida, sluha, vonja, okusa, otipa in gibanja), izzvanih s pojavi ali sestavinami okolja. (sl)
- الاعتبارات والقيم والأحكام المتعلقة بنوعية الخبرة الإدراكية لدى الإنسان (بما في ذلك الإبصار والسمع والشم واللمس والذوق والحركة) التي تستثيرها ظواهر الطبيعة أو مكوناتها. (ar)
- Значения, ценности и преценки, отнасящи се до качеството на човешкото познание (включващо знак, звук, миризма, докосване, вкус и движение) предизвикано от явления или компоненти на околната среда. (bg)
- Соображения, ценности, суждения, относящиеся к качественной стороне человеческого восприятия (включая зрение, слух, обоняние, осязание и движение), вызванные феноменом или компонентами окружающей среды. (ru)
- Ocjene, vrijednosti i prosudbe koje se odnose na kvalitetu osjetilnih iskustava čovjeka (uključujući vid, sluh, miris, opip, okus i kretanje), izazvanih pojavama ili sastavnicama okoliša. (hr)
- 由环境的组成或现象所引发的对人类感性经验(包括视觉、听觉、嗅觉、触觉、味觉和运动)的性质的思考、评价和判断。 (zh-cn)
- Considerations, values, and judgements pertaining to the quality of the human perceptual experience (including sight, sound, smell, touch, taste, and movement) evoked by phenomena or components of the environment. (en)
- nauka o pięknie zajmująca się badaniem wartości artystycznych oraz ocen estetycznych, dociekająca przyczyn ich kształtowania się oraz ustalająca kryteria tych wartości i ocen (pl)
- Міркування, цінності, судження, що відносять до якісної сторони людського сприйняття (включно зір, слух, нюх, дотик, рух), викликані феноменом або компонентами довкілля. (uk)
|