definition
| - Полномочия суда участвовать в подготовке законов, участвовать в процессе приведения законов в исполнение. (ru)
- The skill, knowledge, qualification, capacity or authority to make, give or enact rules with binding force upon a population or jurisdiction. (en)
- Pripravljenost, znanje, usposobljenost, zmožnost ali izvedenost podajati ali odrediti zavezujoča pravila za prebivalstvo ali pravosodje. (sl)
- Повноваження суду брати участь у підготовці законів, брати участь у процесі приведення законів у виконання. (uk)
- Umijeće, znanje, kvalifikacije, sposobnosti ili ovlast da se izrade, daju ili donose pravila s obvezujućom snagom za stanovništvo ili područje nadležnosti. (hr)
- Умения, знания, квалификация, капацитет или правомощие да се създават, прокарват или налагат правила със задължителна сила на населението или юрисдикцията. (bg)
- wiedza, kwalifikacje, uprawnienia i władza do stanowienia prawa (pl)
- 在一定人群或区域范围内,制定或实施具有约束力的法令的技能、知识、资格、能力或权威性。 (zh-cn)
- المهارة أو المعرفة أو المؤهلات أو القدرات أو السلطة اللازمة لإعداد أو سن أو تنفيذ قواعد لها قوة الإلزام لتسري على سكان بعينهم أو دائرة اختصاص بعينها. (ar)
|