definition
| - A machine or apparatus used to lift water, usually from a well or borehole, which is powered manually or by engine, wind or some other source. (en)
- Машина або прилад, призначені для підйому води зазвичай із свердловини або колодязя, що приводять в рух енергією людини, двигуна, вітру, іншого джерела. (uk)
- Устройство, използвано за повдигане на вода, обикновено от извор или кладенец, задвижвана ръчно или от мотор, вятър или друг източник. (bg)
- Машина или прибор, предназначенные для подъема воды обычно из скважины или колодца, приводимые в движение энергией человека, двигателя, ветра или другого источника. (ru)
- 通常从水井或井眼来提升水位的机器或设备,通过手动或发动机、风或其他动力来源。 (zh-cn)
- maszyna stosowana do wyciągania wody, zwykle ze studni lub z odwiertu, napędzana ręcznie, mechanicznie, siłą wiatru lub inną (pl)
- Stroj oziroma priprava, ki se uporablja za dviganje vode, ponavadi iz vodnjaka ali vrtine. Vodno črpalko poganja motor, veter ali drug vir. (sl)
- Stroj ili uređaj koji služi za podizanje vode, obično iz izvora ili bušotine, na ručni ili motorni pogon, pogon vjetrom ili s pomoću nekoga drugog izvora. (hr)
- ماكينة أو جهاز يستخدم لرفع الماء وعادة ما يكون ذلك من بئر أو حفرة خاصة باستخراج المياه، ويتم تشغيل المضخة يدويا أو بواسطة محرك أو بواسطة الرياح أو غير ذلك من المصادر. (ar)
|