definition
| - Твердый, ковкий белый металлический элемент, который обладает высокой стойкостью к коррозии; встречается в составе рутила и ильменита. Используется в составе твердых сплавов с легким весом, особенно в авиастроении. (ru)
- عنصر فلزي أبيض قوي قابل للتشكيل يقاوم الصدأ بشدة ويظهر في صورة الروتيل والإلمينايت. يستخدم في تصنيع السبائك القوية خفيفة الوزن، خاصة أجزاء الطائرات. (ar)
- Твердий, ковкий білий метал, має високу стійкість до корозії; зустрічають у складі рутилу і ільменіту. Використовують у складі твердих сплавів з легкою вагою, особливо в авіабудуванні. (uk)
- (Ti) pierwiastek chemiczny z podgrupy tytanowców, liczba atomowa 22, metal srebrzystoszary, lekki, twardy, trudno topliwy, o dużej wytrzymałości mechanicznej, odporny na korozję, stosowany głównie w postaci stopów jako materiał konstrukcyjny w produkcji samolotów, okrętów, aparatury chemicznej (pl)
- Močno koven bel kovinski element, ki je zelo odporen na rjavenje in se nahaja v rutilu in ilmenitu. Uporablja se v proizvodnji močnih lahkih zlitin, zlasti za letalske dele. (sl)
- A strong malleable white metallic element, which is very corrosion-resistant and occurs in rutile and ilmenite. It is used in the manufacture of strong lightweight alloys, especially aircraft parts. (en)
- Силно ковък бял метален елемент, силно корозионо-устойчив, намиращ се в рутила и илменита. Използва се в производството на леки устойчиви сплави, особено за части в самолетостроенето. (bg)
- 一种坚韧性白色金属元素,非常耐腐蚀性且存在于金红石和钛铁中。它一般用于轻量级合金,尤其是飞机零部件的制造。 (zh-cn)
- Jak kovak bijeli metalni element, koji je vrlo otporan na koroziju i pojavljuje se u rutilu i ilmenitu. Upotrebljava se u proizvodnji jakih laganih legura, posebice zrakoplovnih dijelova. (hr)
|