definition
| - 一种柔软的植物,通过缠绕、攀爬或用卷须和吸根粘贴向上长着。 (zh-cn)
- نبات يفتقر إلى الصلابة وينمو لأعلى عن طريق الالتفاف أو الزحف أو التعلق بواسطة محاليق أو ممصات. (ar)
- światłolubne rośliny o długich, wiotkich pędach wymagających podpór, oplatające podporę (np. powój) lub przyczepiające się do niej za pomocą wąsów, korzeni czepnych albo kolców (np. groch, bluszcz, róże pnące) (pl)
- Рослина, у якої відсутнє тверде стебло і яка росте вгору за рахунок того, що обвиває, чіпляється або дереться по опорі за допомогою вусиків або бічних пагонів. (uk)
- A plant that lacks rigidity and grows upwards by twining, scrambling, or clinging with tendrils and suckers. (en)
- Растение, у которого отсутствует жесткий стебель и которое растет вверх за счет того, что обвивает, цепляется или карабкается по опоре с помощью усиков или боковых побегов. (ru)
- Растение, което не притежава твърдост и расте в посока нагоре чрез увиване, захващане, или прилепване с помощта на ластари и израстъци. (bg)
- Rastlina brez opore, ki raste navzgor tako, da se ovija, oklepa ali pripenja z ovijalkami in priseski. (sl)
- Biljka bez čvrstoće koja raste uvis uvijanjem, probijanjem ili pripijanjem na brkovima vitica i izbojcima. (hr)
|