definition
| - Организирана група оторизирани лица или висши служители, овластени да създават и прилагат закони, да контролират спазването на закона, да разрешават спорове, да защитават или дават правни определения. (bg)
- Організоване зібрання осіб або офіційних представників, наділених повноваженнями виконувати або приводити у виконання закони, здійснювати судовий нагляд, вирішувати спори, виносити судові рішення або інші юридичні ухвали. (uk)
- 一群官方组织起来的人员或者官员,有权利完善和加强法律,监管司法权,解决纠纷,评判或者做出其他的法律决议。 (zh-cn)
- Organiziran zbor pooblaščenih oseb ali uradnikov, ki lahko vpeljejo ali izvajajo zakone, pregledujejo pristojnosti, poravnavajo spore, odločajo ali izvajajo druge pravne odloke. (sl)
- تجمع منظم لأفراد أو مسؤولين مخولين صلاحية تنفيذ وفرض القوانين، والإشراف على الاختصاصات، وتسوية المنازعات، والتحكيم أو الفصل القانوني في شئون معينة. (ar)
- wyodrębniona jednostka organizacyjna aparatu państwowego pełniąca określone funkcje w dziedzinie życia społecznego (pl)
- An organized assemblage of authorized persons or officials empowered to implement and enforce laws, oversee jurisdictions, settle disputes, adjudicate or make some other legal determination. (en)
- Organizirani skup ovlaštenih osoba ili službenika koji imaju ovlasti za provođenje i prisilno izvršenje zakona, nadziranje nadležnosti, rješavanje sporova, sudovanje ili donošenje nekih drugih pravnih odluka. (hr)
- Организованное собрание лиц или официальных представителей, наделенных полномочиями исполнять или приводить в исполнение законы, осуществлять судебный надзор, решать споры, выносить судебные решения или другие юридические определения. (ru)
|