definition
| - Сухопутное средство транспорта, конструкция которого позволяет передвигаться по любому виду поверхности дороги или земли и использовать его для различных целей, например, перевозки тяжелых предметов, перевозки пострадавших людей, обычной транспортировки пассажиров. (ru)
- 一种具有特殊构造、能在任何公路或不平地形上使用的陆地车辆,其用途广泛,可用于运载货物、运输伤员、输送乘客等。 (zh-cn)
- pojazd zbudowany tak, aby można go było używać na każdego rodzaju drodze oraz na bezdrożach w celu transportu towarów i ludzi, w tym rannych (pl)
- مركبة أرضية مصنوعة بحيث تستخدم في كل أنواع الطرق والتضاريس الوعرة ويمكن تشغيلها لعدة أغراض، مثل حمل البضائع ونقل المصابين وحمل المسافرين، إلخ. (ar)
- Сухопутний засіб транспорту, конструкція якого дозволяє пересуватися по більшості видів поверхонь доріг або землі й використовувати його з різною метою, наприклад, перевезення важких предметів, постраждалих, звичайного транспортування пасажирів. (uk)
- Kopensko vozilo, skonstruirano tako, da lahko uporablja kakršnokoli cesto ali težak teren in je večnamensko, npr. za prevoz blaga, prevoz ranjencev, prevoz potnikov, itd. (sl)
- A land carriage so constructed that it can be used on any kind of road or rough terrain and can be operated for many purposes, such as carrying goods, transporting the injured, conveying passengers, etc. (en)
- Vozilo za prijevoz po zemlji konstruirano tako da se može upotrijebiti na bilo kakvoj cesti ili neravnom terenu i može poslužiti za mnoge svrhe, kao što su prijevoz robe, prijevoz ozlijeđenih osoba, prijevoz putnika itd. (hr)
- Сухопътно превозно средство, конструирано така, че да се използва при всякакъв път или неравен терен, и с възможности за много други цели, като превозването на стоки, превоз на ранени и транспортиране на пътници. (bg)
|